18 липня відбулася фінальна зустріч учасників сертифікатного курсу «Європеїзація публічного права», який другий рік поспіль реалізується за підтримки програми Європейського Союзу «Жан Моне». Після кількох місяців навчання в онлайн-форматі слухачі зібралися наживо, щоби підбити підсумки, поділитися враженнями та отримати офіційні сертифікати про проходження курсу.
Як зазначила одна з ініціаторок курсу проф. Тетяна Карабін, головна цінність програми полягає в її камерному форматі, що дозволяє глибоко працювати з кожним учасником:
«Цей курс не для масовості, а для тих, хто справді хоче зануритись у тему європеїзації, хто готовий до рефлексії, до дискусій, до аналітичного осмислення. Кожен учасник — унікальний, кожна зустріч — цінна».
Протягом курсу слухачі мали змогу не лише прослухати лекції від учасників проєкту (Михайла Савчина, Олександра Білаша, Ярослава Лазура), а й долучатися до жвавих обговорень, аналізувати практику Суду ЄС, директиви, європейські стандарти та приклади юридичної гармонізації.
Автори та тренери курсу також поділилися своїми враженнями від другого року реалізації проєкту.
Олександр Білаш наголосив на значенні курсу не лише як навчального, а й як глибоко трансформаційного досвіду:
«Для мене це — неймовірна радість. Це вже другий рік курсу, і я бачив, як виростали ваші ідеї, як розвивалися наші дискусії. Ми не просто імпортуємо європейські правові норми — ми осмислюємо їх, трансформуємо відповідно до власного контексту. Саме глибина, критичне мислення та ціннісна складова роблять європеїзацію справжнім процесом, а не копіюванням».
Він також жартома згадав про «сієсту з кавою» як гідне завершення п’ятничної зустрічі та подякував колегам за живу й активну комунікацію впродовж усього курсу.
Михайло Савчин запропонував широку аналітичну рамку для осмислення процесів європеїзації:
«Європеїзація — це не просто трансфер норм. Це вимога нового рівня юридичного мислення, здатного враховувати директиви, судову практику, гармонізацію. Як ми, юристи, відрефлексовуємо виклики сьогодення — це і є наша участь у зміцненні державності. Бо інтеграція в ЄС — це не лише політична ціль, а необхідність, без якої ми не витримаємо масштабних викликів, включно з війною».
Важливим моментом стала частина заходу, присвячена фідбеку від учасників.
Поліна, одна з учасниць, подякувала викладачам за якісне наповнення курсу і відзначила, що він безпосередньо сприяв її науковій роботі:
«Цей курс є дуже актуальним для мене, оскільки прямо пов’язаний із моїм дисертаційним дослідженням. Ми всі так чи інакше звертаємося до актів ЄС, до цінностей і принципів, які тут вивчалися. Але, на мою думку, важливо також розуміти, що ми як країна маємо не лише рецепіювати європейські ідеї, а й бути суб’єктом, який може їх формувати у майбутньому як член ЄС».
Ніколь, інша учасниця, доповнила:
«Сьогодні, у такий непростий для України час, вивчення європейських стандартів у сфері публічного права надзвичайно важливе. Ми все частіше звертаємося до практики європейських судів, і такі курси допомагають не лише зрозуміти правову базу, але й сформувати бачення власної професійної ролі в цих процесах».
Олег, філолог за освітою, висловив особливу подяку за відкритість курсу до міждисциплінарного підходу:
«Я не юрист, але мені було надзвичайно цікаво подивитися, як працює правова система в Україні у контексті європейських трансформацій. Водночас філологія переживає схожі процеси – зокрема гармонізацію, рецепцію понять, оновлення термінології. Я вдячний за можливість долучитися до таких глибоких дискусій».
Фінальний акорд заходу — вручення сертифікатів. Зі словами підтримки до учасників звернулася начальниця відділу міжнародних зв’язків, Оксана Іванівна, яка відзначила не лише важливість тематики, а й командну роботу колективу юридичного факультету:
«Ви долучилися до великої справи — якісного професійного й наукового зростання, що має стратегічне значення для майбутнього України в Європейському Союзі».
Після офіційної частини відбулося традиційне спільне фото, а неформальне спілкування продовжилося за кавою. Як зазначили учасники, курс став не просто черговим навчальним модулем, а справжнім майданчиком для фахового збагачення, взаємодії та натхнення до подальших досліджень і професійних звершень.
