Автор: Карабін Т.О., доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри адміністративного, фінансового та інформаційного права ДВНЗ «УжНУ»
Анотація:
Вказується, зміни у підходах та принципах адміністративного права вплинули майже на усі частини цієї галузі права. І адміністративні договори у цьому питанні не є винятком. Ще донедавна вважалося, що договірний інструмент у правовідносинах притаманний переважно приватному праву, де сторони є рівними та відповідно можуть домовлятися, а досягнуті домовленості фіксувати у договорах. Публічно-правовою сферою, де сторони є рівноправними та традиційно укладаються договори, є сфера міжнародного права та міждержавних відносин. Субординаційні адміністративні відносини до таких не належали та не розглядалися як сфера можливого застосування договірних інструментів.
У статті досліджено важливі питання сутності та характеристик адміністративних договорів, вимог, що до них висуваються, які є важливими у процесі напрацюванні наукових позицій для належного їх нормативного врегулювання.
Встановлено, що до ознак адміністративних договорів можна віднести наступні: як мінімум одним із суб’єктів укладення адміністративного договору повинен бути суб’єктом владних повноважень; адміністративний договір ґрунтується на волеузгодженні сторін; предметом договору є взаємні права та обов’язки його учасників у публічно-правовій сфері; адміністративний договір укладається на підставі закону, проте формальна вимога до назви адміністративного договору відсутня, це може бути договір, угода, протокол, меморандум та інша назва.
Також у статті обґрунтовано, що адміністративні договори за юридичними властивостями можуть бути як нормативні, так і індивідуальні. Недостатність нормативного регулювання породжує складності відмежування адміністративних договорів від інших видів. Все ж основною ознакою для відмежування адміністративних договорів від інших видів договорів є характер правовідносин, тобто предмет самого договору. Адміністративний договір є правовим актом, що визначає взаємні права та обов’язки його учасників у адміністративно-правовій сфері, тобто сфері, що регулюється нормами адміністративного, а не іншими галузями права.
Визначено, що за відсутності спеціального законодавства щодо адміністративних договорів, до них застосовуються загальні вимоги приватного права та вимоги адміністративного права щодо компетенції, форми, змісту та процедури. До вимог, які продиктовані положеннями адміністративного права, належать наступні: обмеженість компетенцією; письмова форма, особливості вибору договірної сторони.
Ключові слова: адміністративний договір, предмет адміністративного договору, адміністративний орган, публічний інтерес, компетенція.
З повним текстом статті можна ознайомитися за посиланням: https://app-journal.in.ua/wp-content/uploads/2024/08/62.pdf
DOI: https://doi.org/10.24144/2788-6018.2024.04.60
